FOLIO I · МИСЛИТЕЛІ · ПОК. 02 · № 002

Eugen von Böhm-Bawerk

Праці
20
Статті
114
Покоління
2.
Портрет: Eugen von Böhm-BawerkПортрет: Eugen von Böhm-Bawerk: Frühe Aufnahme Böhm-Bawerks, um 1890 (1890)
FOL. 02 · N° 002 · Eugen von Böhm-Bawerk
БІОГРАФІЯ

Життя і творчість

Дуже тривалий вплив справив Böhm-Bawerk. Своєю працею Positive Theorie des Kapitals (Позитивна теорія капіталу, 1889) він не лише заклав підвалини «австрійської» теорії капіталу та відсотка, а й вирішально посприяв міжнародній репутації Австрійської школи. Він став одним із найбільш обговорюваних і цитованих економістів свого часу. Для подальшого розвитку Австрійської школи праця Geschichte und Kritik der Kapitalzinstheorien (Історія та критика теорій відсотка на капітал, 1884) мала визначити напрям передусім у двох аспектах. З одного боку, Böhm-Bawerk піддав соціалістичну трудову теорію цінності Karl Marx (1818–1883) докладній і послідовно неприхильній критиці й тим самим заклав основу критичної щодо марксизму традиції Австрійської школи. З іншого боку, він відкинув теорію користування Carl Menger, згідно з якою дохід на капітал є платою за користування з надання капіталу. Зрештою жоден визначний економіст не пішов за Böhm-Bawerk цілком. Проте його задум упродовж десятиліть справляв надзвичайно спонукальний і плідний вплив.
Метадані
12. Februar 1851
у місті Brünn, Mähren
27. August 1914
2-те покоління
Етапи життя

Етапи

  1. 1851
    1851
    Народження

    Народився 12 лютого 1851 року в Брно, Моравія.[1]

  2. ⁦1868–1872⁩
    ⁦1868–1872⁩
    Навчання з права та державознавства

    Навчання з права та державознавства в Університеті Відня.[8]

  3. ⁦1872–1880⁩
    ⁦1872–1880⁩
    Нижньоавстрійська фінансова прокуратура

    Урядовець нижньоавстрійської фінансової прокуратури з 1872 року. Паралельно навчальна відпустка в Гайдельберзі, Лейпцигу та Єні в Knies, Roscher і Hildebrand.[1]

  4. 1875
    1875
    Здобуття ступеня доктора права (Dr. jur.)

    Здобув ступінь доктора права у Віденському університеті.[9]

  5. 1880
    1880
    Габілітація з політичної економії

    Габілітація на посаду приват-доцента з політичної економії в Університеті Відня.[1]

  6. 1880
    1880
    Одруження з Paula von Wieser

    Одруження з Paula von Wieser, сестрою Friedrich von Wieser; відтак став шваґром свого багаторічного соратника.[8]

  7. ⁦1881–1884⁩
    ⁦1881–1884⁩
    Екстраординарний професор, Інсбрук

    Екстраординарний професор політичної економії в університеті Інсбрука.[1]

  8. 1884
    1884
    «Geschichte und Kritik der Kapitalzinstheorien» (Історія і критика теорій відсотка на капітал)

    Вихід праці «Die Geschichte und Kritik der Kapitalzinstheorien» (Історія та критика теорій відсотка на капітал) як першого тому видання «Kapital und Kapitalzins» (Капітал і відсоток на капітал); із докладною критикою трудової теорії цінності Marx і запереченням теорії використання Menger.[1]

  9. ⁦1884–1889⁩
    ⁦1884–1889⁩
    Ординарний професор, Інсбрук

    Ординарний професор Інсбрукського університету до 1889 року.[1]

  10. 1889
    1889
    «Positive Theorie des Kapitales» (Позитивна теорія капіталу)

    Вихід праці «Positive Theorie des Kapitales» (Позитивна теорія капіталу) як другого тому видання «Kapital und Kapitalzins» (Капітал і відсоток на капітал); основа «австрійської» теорії капіталу та відсотка і вирішальний внесок у міжнародну репутацію Австрійської школи.[1]

  11. 1889
    1889
    Міністерський радник Міністерства фінансів

    Перехід до Віденського міністерства фінансів на посаду міністерського радника; згодом начальник відділу.[15]

  12. 1895
    1895
    Міністр фінансів (1-ша каденція)

    Перша каденція на посаді ц.-к. міністра фінансів.[1]

  13. ⁦1897–1898⁩
    ⁦1897–1898⁩
    Міністр фінансів (2-га каденція)

    Друга каденція на посаді ц.-к. міністра фінансів у 1897/98 роках.[1]

  14. 1899
    1899
    Член Палати панів– приблизно

    Призначення до австрійської Палати панів.[13]

  15. ⁦1900–1904⁩
    ⁦1900–1904⁩
    Міністр фінансів (3-тя каденція)

    Третя і найдовша каденція на посаді ц.-к. міністра фінансів.[1]

  16. ⁦1904–1914⁩
    ⁦1904–1914⁩
    Кафедра політичної економії Університету Відня

    Ординарний професор політичної економії в Університеті Відня до самої смерті 1914 року. Його приватний семінар сформував, зокрема, Mises, Schumpeter та Otto Bauer.[1]

  17. ⁦1907–1911⁩
    ⁦1907–1911⁩
    Віцепрезидент Академії наук

    Віцепрезидент Імператорської академії наук у Відні.[1]

  18. ⁦1911–1914⁩
    ⁦1911–1914⁩
    Президент Академії наук

    Президент Імператорської академії наук у Відні до самої смерті.[1]

  19. 1914
    1914
    Смерть

    Помер 27 серпня 1914 року в Крамзаху, Тіроль.[1]

Зв'язки

Впливи

Під впливом · 3
  1. ⁦1876–1878⁩
    ⁦1876–1878⁩
    Bruno Hildebrand⁦(1812–1878)⁩ · Ältere Historische Schule

    Навчався в 1876–1878 роках у Bruno Hildebrand у Єні.[16]

  2. ⁦1876–1878⁩
    ⁦1876–1878⁩
    Karl Knies⁦(1821–1898)⁩ · Ältere Historische Schule

    Навчався у 1876–1878 роках під час закордонної подорожі в Karl Knies у Гайдельберзі.[16]

  3. ⁦1876–1878⁩
    ⁦1876–1878⁩
    Wilhelm Roscher⁦(1817–1894)⁩ · Ältere Historische Schule

    У 1876-1878 роках навчався разом із Wieser у Wilhelm Roscher у Лейпцигу.[16]

Вплинув на · 13
  1. ⁦1884–1896⁩
    ⁦1884–1896⁩
    Karl Marx⁦(1818–1883)⁩ · Marxismus

    Піддав соціалістичну трудову теорію цінності Karl Marx у праці «Die Geschichte und Kritik der Kapitalzinstheorien» (1884) (Історія та критика теорій відсотка на капітал) докладній і послідовно негативній критиці й тим самим заклав підвалини марксизмо-критичної традиції Австрійської школи.[1]

  2. ⁦1889–1889⁩
    ⁦1889–1889⁩

    Вивчав 1884–1887 років правознавство в Інсбруцькому університеті, зокрема в Eugen von Böhm-Bawerk; на той час Böhm-Bawerk був професором в Інсбруку.[2]

  3. ⁦1900–1906⁩
    ⁦1900–1906⁩

    Навчався в Eugen von Böhm-Bawerk і брав участь у його семінарі у Віденському університеті; разом із Menger один із учителів, що визначили звернення Mises до австрійської школи.[9]

  4. ⁦1901–1906⁩
    ⁦1901–1906⁩

    Wandte sich während des Studiums in Wien unter dem Einfluss Eugen von Böhm-Bawerks vor allem der Nationalökonomie zu; Böhm-Bawerk war einer der prägenden akademischen Lehrer der Wiener Studienzeit.[3]

  5. ⁦1903–1909⁩
    ⁦1903–1909⁩

    Після здобуття докторського ступеня принагідно займався теорією відсотка Böhm-Bawerk, видав дрібніші праці шанованого ним Böhm-Bawerk, а у своїй габілітаційній праці оновив і розширив критику David Ricardo.[18]

  6. ⁦1905–1906⁩
    ⁦1905–1906⁩
    Otto Bauer⁦(1881–1938)⁩ · Austromarxismus

    Otto Bauer nahm als Marxist am Privatseminar Böhm-Bawerks 1905-06 an der Universität Wien teil – eine seltene Gelegenheit der direkten Konfrontation zwischen österreichischer Schule und Austromarxismus.

  7. ⁦1905–1914⁩
    ⁦1905–1914⁩
    Otto Neurath⁦(1882–1945)⁩ · Wiener Kreis

    Otto Neurath, згодом філософ Віденського гуртка, належав до учнів Böhm-Bawerk.[14]

  8. ⁦1905–1906⁩
    ⁦1905–1906⁩
    Rudolf Hilferding⁦(1877–1941)⁩ · Austromarxismus

    Rudolf Hilferding як визначний марксист відвідував 1905–06 років приватний семінар Böhm-Bawerk у Відні.[19]

  9. ⁦1908–1914⁩
    ⁦1908–1914⁩

    Навчався і захистив дисертацію 1914 року у Віденському університеті під керівництвом Eugen von Böhm-Bawerk; дисертація з грошового й кредитного господарства з математичним підходом.

  10. ⁦1909–1914⁩
    ⁦1909–1914⁩

    Wurde als sehr junger Student in Eugen von Böhm-Bawerks Privatseminar an der Universität Wien aufgenommen; mises.org bezeichnet Strigl als „einen der jüngsten Böhm-Bawerk-Schüler".[12]

  11. —
    —
    Henryk Grossmann⁦(1881–1950)⁩ · Marxismus

    Henryk Grossmann zählt laut Wikipedia EN-Infobox zu Böhm-Bawerks „notable students“.

  12. —
    —

    Учень Eugen Böhm-Bawerk під час його викладацької діяльності в Інсбруку; на цій основі 1889 року здобув venia legendi з політичної економії та звернувся до школи граничної корисності.[5]

  13. —
    —
    John Bates Clark⁦(1847–1938)⁩ · US-Grenzproduktivitätsschule

    Провадив із американським економістом John B. Clark відому дискусію про збереження капіталу та період виробництва.[9]

Приватний семінар, колеги, Mont Pèlerin · 7
  1. ⁦1872–1914⁩
    ⁦1872–1914⁩

    Wieser і Böhm-Bawerk були друзями юності та студентських років у Віденському університеті й водночас шваграми; 1880 року Böhm-Bawerk одружився із сестрою Wieser Paula. Таким чином їхні стосунки були в багатьох аспектах довічним супутництвом.[9]

  2. ⁦1892–1897⁩
    ⁦1892–1897⁩

    1892 року як ординарний професор Інсбруцького університету став наступником Eugen von Böhm-Bawerk; інституційна тяглість кафедри в дусі австрійської школи.[7]

  3. ⁦1895–1908⁩
    ⁦1895–1908⁩

    Als Privatdozent (1895–1908) und ab Oktober 1898 Ordinarius für politische Ökonomie an der k.k. Exportakademie im Palais Festetics gehörte Feilbogen zur engen Wiener Nationalökonomen-Szene um Böhm-Bawerk, Wieser und Philippovich. Die Mit-Übersetzung des Capitalzins-Anhangs 1903 setzt direkten Arbeitskontakt voraus.

  4. ⁦1895–1897⁩
    ⁦1895–1897⁩

    Sieghart diente ab 1894 im k.k. Finanzministerium, in dessen Steuerreform-Arbeit Böhm-Bawerk die treibende Kraft war, und wechselte 1897 ins Ministerratspräsidium — der Beginn seines Aufstiegs unter Körber (NDB Bd. 24, 2010, S. 353 f.).

  5. ⁦1905–1906⁩
    ⁦1905–1906⁩

    Schumpeter besuchte Böhm-Bawerks berühmtes Privatseminar an der Universität Wien gemeinsam mit dem jungen Mises (Aufgabenhinweis Pipeline-Briefing).

  6. ⁦1909–1914⁩
    ⁦1909–1914⁩

    Strigl wurde als sehr junger Student in Böhm-Bawerks Wiener Privatseminar aufgenommen – Mit-Teilnehmer waren u. a. Otto Bauer, Nikolai Bucharin, Ludwig von Mises, Otto Neurath und Joseph Schumpeter.[12]

  7. —
    —

    Як теоретик цінності суб'єктивістського напряму практично запровадив податкову прогресію під час реформи прямого особового податку разом з Eugen von Böhm-Bawerk як керівним урядовцем.

Eugen von Böhm-Bawerk у контексті всієї школи: п'ять поколінь, їхні лінії «вчитель–учень», гуртки та колегіальні зв'язки.

ДЖЕРЕЛА ДО ЕТАПІВ І ЗВ'ЯЗКІВ47 посилань · 7 джерел
  • [13]Weiss (Hrsg.) 1924: Boehm-Bawerk Gesammelte Schriften, Bd. 2 (Vorwort)
Топографія

Місця діяльності

ПОКАЖЧИК ПРАЦЬ · ХРОНОЛОГІЧНО

Книги

1880-ті
1881
Rechte und Verhältnisse vom Standpunkt der volkswirtschaftlichen Güterlehre
ОригіналНімецька
Rechte und Verhältnisse vom Standpunkte der volkswirthschaftlichen Güterlehre
ОригіналНімецька
1884
Kapital und Kapitalzins I: Geschichte und Kritik der Kapitalzinstheorien
ОригіналНімецька
Інші видання
  • Capital and Interest: A Critical History of Economical Theory
    ОригіналАнглійська
1886
Positive Theorie des Kapitales
ОригіналНімецька
1889
Kapital und Kapitalzins II: Positive Theorie des Kapitals
ОригіналНімецька
Інші видання
1890-ті
1894
The ultimate standard of value
ОригіналАнглійська
1896
У цій полемічній праці, що вийшла 1896 року, Eugen von Böhm-Bawerk перевіряє, чи розв'язує посмертно опублікований третій том «Капіталу» Marx суперечність, оголошену в першому томі: що товари, з одного боку, обмінюються згідно з утіленою в них працею, а з іншого боку, однакові за величиною капітали приносять однаковий прибуток. Böhm-Bawerk спершу викладає вчення Marx про цінність і додаткову вартість, а також теорію цін виробництва, потім розбирає чотири аргументи, якими Marx обстоює подальшу чинність закону цінності, і доходить висновку, що третій том заперечує перший. У четвертому розділі він зводить помилку до суто діалектичного, відірваного від досвіду й психологічного аналізу виведення положення про трудову цінність. Заключний розділ критично розглядає рятувальну спробу Werner Sombart, який тлумачить марксову цінність як суто розумовий факт.
Інші видання
1900-ті
1903
Recent Literature on Interest
ОригіналАнглійська
1920-ті
1921
KAPITAL UND KAPITALZINS. 2. Abteilung Positive Theorie des Kapitales
ОригіналНімецька
1926
KLEINERE ABHANDLUNGEN ÜBER KAPITAL UND ZINS. Der gesammelten Schriften
ОригіналНімецька
СТАТТІ · 114 ЗАРЕЄСТРОВАНО

Нариси, рецензії, доповіді

1880-ті
1882
[Rezension zu Adolf Beer: Der Staatshaushalt Oesterreich-Ungarns seit 1868]
ОригіналНімецька
[Rezension zu Albert E. Fr. Schäffle: Die Grundsätze der Steuerpolitik und die schwebenden Finanzfragen Deutschlands und Oesterreichs]
ОригіналНімецька
[Rezension zu Carl Knies: Die politische Oekonomie vom geschichtlichen Standpunkte, Erste Hälfte]
ОригіналНімецька
[Rezension zu Felix Hecht: Bankwesen und Bankpolitik in den süddeutschen Staaten 1819–1875]
ОригіналНімецька
[Rezension zu H. Eisenhart: Geschichte der Nationalökonomik]
ОригіналНімецька
[Rezension zu Julian Goldschmidt: Deutsche Hypothekenbanken. Kritik und Reformvorschläge]
ОригіналНімецька
1883
[Rezension zu Adolph Samter: Das Eigenthum in seiner socialen Bedeutung]
ОригіналНімецька
[Rezension zu Albert E. Fr. Schäffle: Der corporative Hilfscassenzwang]
ОригіналНімецька
[Rezension zu Carl Theodor von Inama-Sternegg: Deutsche Wirthschaftsgeschichte, Erster Band]
ОригіналНімецька
[Rezension zu Georg Schanz: Englische Handelspolitik gegen Ende des Mittelalters]
ОригіналНімецька
APA
Chicago
Німецький історичний стиль